Святий Стефан Дечанський: король, мученик і засновник Високих Дечан

У дописі розповідається про життя святого Стефана Дечанського, народженого близько 1276 року від короля Стефана Милутина з династії Неманичів. У юності його відправили заручником до двору Ногая, хана Золотої Орди. Пізніше через неправдиві звинувачення мачухи король Милутин наказав його осліпити й заслати до Константинополя близько 1314 року.

Стефан смиренно жив у монастирі Пантократора, де, за переданням, у видінні з’явився святий Миколай і повернув йому зір. Після смерті батька 1321 року Стефан повернувся до Сербії, переміг суперників-претендентів і на початку 1322 року був коронований королем. Його правління принесло стабільність і вирішальну перемогу над болгарами в битві під Велбаждом 1330 року.

Відомий побожністю й доброчинністю, він фінансував церкви по всьому християнському світу й розпочав будівництво монастиря Високі Дечани. 1331 року вельможі налаштували проти нього його сина Стефана Душана; Стефана скинули, ув’язнили у фортеці Звечан і задушили 11 листопада. Сербська Православна Церква канонізувала його як великомученика за те, що він переніс зраду й насильницьку смерть із християнською лагідністю.

Його свято відзначається 24 листопада (11 листопада за юліанським календарем). Його нетлінні мощі спочивають у храмі Високі Дечани, де віряни моляться про зцілення, особливо від очних недуг.