Отець Лазар Ель Антоній: Світ — це наш хрест, і як ми його несемо

У публікації подано повчання отця Лазаря Ель Антонія, коптського православного монаха монастиря святого Антонія в єгипетській пустелі, про те, що означає нести свій хрест. У публікації наведено слова Христа з Євангелія від Матвія 16:24: «Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме хрест свій і йде за Мною». У ній перелічено труднощі, з якими стикаються люди: хвороби, сімейні проблеми, самотність, фінансові турботи, розчарування й біль, завданий людьми, яким колись довіряли.

Зазначається, що ми часто витрачаємо час на прохання до Бога, щоб Він забрав це, і забуваємо заповідь Христа. Нести хрест, як сказано в публікації, не означає вдавати, що страждання не болять, і не означає мовчати перед знущанням чи несправедливістю. Це означає зустрічати неминучі труднощі, не дозволяючи їм відділити нас від Христа.

У публікації згадується власний шлях отця Лазаря: народився в Австралії, залишив забезпечене життя, щоб стати монахом у Єгипті, наслідуючи традицію отців пустелі. Додається, що хрест не завжди є чимось надзвичайним; ним може бути хвороба, людина, яку нам важко простити, або щоденні обов’язки. Не кожне страждання послане Богом, і ми можемо не розуміти, чому таке трапляється, але тяжкі обставини можуть стати нагодою для молитви, терпіння, смирення й ближчих взаємин із Христом.

У самому відео отець Лазар каже, що світ і є наш хрест: нас ранять інші люди, хвороби, смерть і спокуси, і нас всіляко звертають з правого шляху. Він згадує власні страждання до монашого життя: від природи, від снігу й вогню, від людей, які його зрадили й розчарували, і від власної нерозважливості та помилкових рішень. Частина відповіді, каже він, полягає в тому, щоб ставати кращим і вчитися на помилках — життєва мудрість, що не кладеш руку в огонь двічі. Є й інший урок: страждання можна прийняти, обійняти й переробити.